І це більше про внутрішній стан, ніж про здатність «відчувати людей». Перший рівень. Ти відчуваєш усе надто сильно. Чужий біль проходить крізь тебе, ніби твій. Чужі слова ранять. Чужі проблеми стають твоїми. Ти намагаєшся зрозуміти, підтримати, врятувати. І часто забуваєш про себе. Ти ніби відкриті двері — через які заходять усі емоції світу. І від цього буває дуже втомлено. Другий рівень.