Одного разу....

 Коли мене запитали, чому я більше не спілкуюся з однією людиною, я відповіла чесно. У відповідь почула:

«А чому б тобі не бути мудрішою і не зробити перший крок?»

Та бути мудрішою — не означає раз по раз повертатися туди, де тебе вже поранили, у надії, що цього разу все буде інакше. Справжня зрілість приходить тоді, коли ти вмієш зупинитися. Коли розумієш: стосунки стали токсичними, розмови ходять по колу, а власний внутрішній спокій важливіший за нав’язаний зв’язок.

Постійно простягати руку, знову й знову натикатися на неповагу, зраду чи ті самі невирішені проблеми — виснажує. Бути «більшою людиною» — це не терпіти погане ставлення. Це мати достатньо поваги до себе, щоб піти.

Цілком нормально відпускати тих, хто більше не приносить у твоє життя нічого доброго. Нормально берегти себе, свій баланс і свій спокій. Іноді любов на відстані — єдиний здоровий варіант, якщо близькість приносить лише хаос.

Не кожну історію потрібно перечитувати знову. І деякі двері справді краще залишити зачиненими.