Шлях до себе

Коли ти починаєш думати про себе, ти втрачаєш багатьох, кому було зручно з тобою, хто керував тобою, хто відмовляв тебе від власної думки.

На шляху до себе, тебе чекає багато гірких відкриттів про те, з чого, власне, складалося твоє життя, в якому ти нічого не вирішував, ні за що не відповідав, нічого не обирав.
До тебе миттєво втратять інтерес ті, кому більше не вдається підсадити тебе на почуття вини, обтяжити всіма боргами одразу і маніпулювати звичними реакціями.
І вони ж звинуватять тебе в тому, що їхній пульт управління тобою більше не працює. А ти посміхнешся і не станеш його ремонтувати.
Ти перестанеш купувати любов... і продавати теж.
Перестанеш заслуговувати  схвалення.
Втратиш необхідність обслуговувати чужу думку про себе, надавши цю можливість тим, хто день і ніч стежить за твоїм життям.
Ти знайдеш у собі самому ворога, який буде дзижчати на вухо про те, що все ж було нормально, навіщо тобі ця революція?..
Але ворог зникне разом із страхом, якому ти відважишся подивитися в очі.
Шлях до себе – це не революція, тому що ти не борешся.
Ти просто повертаєшся в занедбаний дім своєї душі, який тобі належить відмити дочиста, вивезти тонни сміття і з любов’ю наповнити тим, що тобі дійсно потрібно.
І це найвдячніша праця на світі.
Не бійся бути собою.
Бійся бути для всіх, крім себе.