ПРОЖИВАЮЧИ ВТРАТУ...

“Нічого не втрачено, коли ти не втрачаєш себе”:  мудрість індіанського шамана

Вона сталася. Твій будинок зруйнований, земля спалена, зброю забрала річка, худоба загинула. Все, що ти будував і вирощував багато років, більше не існує.

Підійди сюди.

Тут горить моє багаття і тут чекає на тебе моя пісня.

Все, що колись народилося на цій землі та в цьому небі, обов'язково помре, щоб дати життя тому, що народиться згодом.

Такий закон.

День міняє ніч; насіння, що впало в землю, вмирає, даючи народження новому врожаю - так було завжди, так буде вічно.

Ти застигаєш з жахом, коли бачиш свої втрати, ти не хочеш у них вірити. Розплющ очі і дивися. 

Твоє життя змінилося. Змінилася миттєво. Твого минулого більше нема.

Плач! Те, що зруйноване чи померло, має бути оплакане.

Плач! Твої сльози, наче дощ, змиють попіл, тріски і каміння, вони омий твої рани, вони віднесуть геть те, за що ти ще намагаєшся триматися.

Плач! І нехай буде дощ сильним! Ти можеш трясти небо своїм виттям і загрожувати йому кулаками, топтати ногами землю і падати на неї в розпачі!

Плач! А я співатиму свою пісню. Рано чи пізно дощ припиниться!

Ти встанеш із землі і побачиш на небі веселку! Зазеленіє трава і перша квітка розквітне на згарищі.

Ти побачиш, як життя повертається до тебе!

Ти засукаєш рукави і побудуєш новий будинок, викуєш собі зброю і розведеш худобу.

Ти відчуєш радість у своєму серці і зрозумієш, що все було так, як і мало бути!

Ти вижив, ти став мудрішим, ти живеш далі!

Запам'ятай три важливі уроки

1. Іде тільки те, в чому закінчується життя. Воно стає жорстким, неповоротким і, зрештою, вмирає.

2. Те, що ти твориш, містить частинку тебе, але не є тобою. Твоя мудрість і пристрасть завжди з тобою. Нічого не втрачено, доки ти не втрачаєш себе.

3. «Ти – частина життя. Дозволь собі змінюватись і текти разом з нею». Візьми життя в союзники.

шаман індіанського племені лакандонів