коли я попаду на небо

Іноді я думаю, що коли я попаду на небо, Бог обов'язково запитає:

- Ну як? 

- Що як? Грішна, Боже... помилуй....- почну я... 

А Він переб'є і скаже:

 — Та це я й так знаю. Спостерігав за тобою... Як тобі Земля?

 — Ем... Ти про що, Господи?

 - Ну, я творив Землю протягом шести днів і все, що на ній. Як тобі вона? Сподобалась? Бачила, яких Я риб у Червоному морі вигадав? А мої вулкани? Щоправда, класні? А, джунглі? Джунглі, бачила??? Слухай, а скільки Я часу на водоспади витратив, ти знала б! А, кит! О!!! Якби ти знала, я його таким потужним створив! Ти ж бачила китів, га? Ну, розповідай... Що тобі найбільше сподобалося? І я дуже боюся, що стоятиму і кліпатиму очима і говоритиму...
— Ну, у мене це… просто часу не було… я це… працювала багато… потім сім'я… діти… річний звіт… потім кредит на машину… але я хотіла , Чесно, Господи, хотіла! Грішно, помилуй, Господи!

- Так, не грішна, а дурна! - Скаже Він. — Другого шансу подивитися на неї можливості не буде!