"Іди в жопу" Новий погляд на речі

Іноді саме ці слова повертають людині себе. Я обрала шлях найменшого опору — бути щасливою просто так, а не всупереч усьому.
І знаєте що?
Для багатьох речей я вже надто доросла.
Я надто доросла, щоб мовчати. Якщо мені є що сказати — я скажу. І якщо хтось поводиться хамськи, ображає чи знецінює — я не буду мовчки ковтати. Я скажу прямо: «Мені неприємно. Так зі мною не можна». А якщо людина цього не розуміє — ну що ж… іди в жопу.
Я надто доросла, щоб переживати, як я виглядаю. Якщо мій чоловік кличе мене на сніданок —
я йду з ним. Навіть якщо не ідеальна зачіска, навіть якщо футболка не прасована. Бо важливіше те, що ми разом. А не те, що подумають люди за сусіднім столиком.
Я надто доросла, щоб сороматись своїх радостей. Хочу читати легкий роман — читаю. Хочу танцювати під музику на кухні — танцюю. Хочу з’їсти чизкейк опівночі — їм. Життя занадто коротке, щоб прожити його правильно, але не своїм життям.
Я надто доросла для незручного взуття, зайвих людей і зайвих речей. Мені більше не потрібно терпіти, пояснювати, відповідати чужим очікуванням. Я більше не шукаю хороше в кожному. Бо правда проста: деякі люди — просто токсичні.
І я не зобов’язана витрачати своє життя, щоб це виправити. Тому іноді найздоровіша фраза у світі — це коротке і дуже чесне: «Іди в жопу».
Після неї дивним чином з’являється більше повітря, більше тиші, і значно більше життя. Бо одного дня може з’явитися кам’яна плита з написом:
«Вона прожила життя так, як хотіли інші».
І от цього я точно не хочу. Тож будьте чесними з собою. Питайте себе: чого хочу я?
І живіть так, щоб відповідь на це питання робила вас щасливими.